2-а хронiки

Розділ 29

1 Єзекі́я зацарював у віці двадцяти́ й п'яти́ літ, а двадцять і дев'ять літ царював він в Єрусалимі. А ім'я́ його матері — Авійя, дочка́ Захарії.

2 І робив він угодне в Господніх оча́х, як усе, що робив був його ба́тько Давид.

3 Він першого року свого царюва́ння, місяця першого відчини́в двері Господнього дому, і попра́вив їх.

4 І привів він священиків та Левитів, і зібрав їх на схі́дню пло́щу,

5 та й сказав їм: „Послухайте мене, Левити! Освяті́ться тепер, і освятіть дім Господа, Бога ваших батьків, і ви́несіть нечисть із святині.

6 Бо наші батьки сироневі́рилися, і робили лихе́ в оча́х Господа, Бога нашого, і залишили Його, і відвернули своє обличчя від Господньої скинії, й обернулися спи́ною до неї.

7 Також замкну́ли вони двері притво́ру, і погасили лямпа́дки, а кадила не кадили, і цілопа́лення не прино́сили в святині для Ізраїлевого Бога.

8 І був Господній гнів на Юду та на Єрусалим, і Він дав їх на га́ньбу, і на спусто́шення, і на посміхо́вище, як ви бачите своїми очи́ма.

9 І ось попа́дали наші батьки від меча, а наші сини, і наші до́чки, і жінки наші в неволі за це!

10 Тепер на моєму серці лежить скла́сти заповіта з Господом, Ізра́їлевим Богом, — і нехай Він відве́рне від нас жар гніву Свого.

11 Сини мої, не будьте недбалі тепер, бо вас Господь вибрав ставати перед лицем Його на службу Йому, та щоб служити Йому й кадити Йому!“

12 І встали Левити: Махат, син Амасаїв, і Йоїл, син Азарії, від синів Кегатових; а від синів Мерарієвих: Кіш, син Авдіїв, і Азарія, син Єгаллел'їлів; а від Ґершонівців: Йоах, син Зіммин, і Еден, син Йоахів;

13 а від синів Еліцафанових: Шімрі, і Єіїл; а від синів Асафових: Захарій та Маттанія.

14 А від Геманових синів: Єхіїл, і Шім'ї; а від синів Єдутунових: Шемая та Уззіїл.

15 І зібрали вони братів своїх, і освятилися, і пішли за нака́зом царськи́м у справах Господніх, щоб очистити Господній дім.

16 І повхо́дили священики до сере́дини Господнього дому на очи́щення. І повино́сили вони всю нечистість, яку знайшли в Господньому храмі, до подвір'я Господнього дому, а Левити взяли́ це, щоб винести назо́вні до долини Кедро́н.

17 І зачали́ вони першого дня першого місяця освящати, а восьмого дня того місяця ввійшли до Господнього притво́ру. І освятили вони Господній дім за вісім день, а шістнадцятого дня першого місяця закінчи́ли.

18 І ввійшли вони в сере́дину дому до царя Єзекії та й сказали: „Очистили ми ввесь Господній дім, і же́ртівника цілопа́лення, та всі його речі, і стіл укладання хлібі́в та всі його речі.

19 А всі ті речі, які цар Ахаз занеха́в був за свого царюва́ння, коли спроневі́рився, ми приготовили та освятили, і ось вони перед Господнім же́ртівником“.

20 І встав рано цар Єзекія, і зібрав зверхників міста та й увійшов до Господнього дому.

21 І привели́ вони сім биків, і сім барані́в, і сім ове́чок, і сім козлів на жертву за гріх: за царство, і за святиню, і за Юду, а він звелів Ааро́новим синам, священикам, прине́сти це в жертву на Господньому же́ртівнику.

22 І порізали ту велику худобу, а священики прийняли́ кров і покропи́ли на жертівника; і порізали баранів, і покропили ту кров на жертівника; і порізали ове́чок, і покропили ту кров на жертівника.

23 І привели́ козлів жертви за гріх перед царя та збори, і вони поклали свої руки на них.

24 І зарізали їх священики, а їхньою кров'ю очи́стили жертівника, щоб очистити всього Ізраїля, бо за всього Ізраїля звелів цар принести це цілопа́лення та цю жертву за гріх.

25 І поставив він Левитів Господнього дому з цимба́лами, з а́рфами та з ци́трами, за нака́зом Давида та Ґада, царе́вого прозорли́вця, та пророка Ната́на, бо в руці Господа наказ, що йде через пророків Його.

26 І постава́ли Левити з Давидовим знаря́ддям, а священики — із су́рмами.

27 І сказав Єзекі́я принести цілопа́лення на жертівника. А коли розпочали́ цілопа́лення, зачався спів Господе́ві та звуки су́рем і музи́чного знаря́ддя Давида, Ізраїлевого царя.

28 І ввесь збір вклонився, і співаки́ співали, а су́рми сурми́ли, — це все аж до кінця цілопа́лення!

29 А як скінчи́ли прино́сити жертву, попа́дали навко́лішки цар та всі, що були з ним, і вклони́лися.

30 І сказав цар Єзекія та зверхники до Левитів, щоб вони хвалили Господа словами Давида та прозорли́вця Асафа, — і вони хвалили з великою радістю, і схилялися, і вклоня́лися до землі.

31 І відпові́в Єзекі́я й сказав: „Тепер ви освя́чені для Господа. Підійдіть, і приведі́ть жертви та при́носи вдячні для Господнього дому“. І привів збір жертви та при́носи вдячні, і кожен, хто мав жертве́нне серце, — прино́сив цілопа́лення.

32 І було число цілопа́лення, що спрова́див збір: худоби великої — сімдеся́т, барані́в — сотня, ове́чок — двісті, для цілопа́лення Господе́ві все це.

33 А для святости: худоби великої — шість сотень, а худоби дрібно́ї — три тисячі.

34 Тільки священиків було мало, і не могли́ вони обдира́ти шкур зо всіх цілопа́лень; і допомага́ли їм їхні брати Левити аж до скі́нчення праці, і поки освятилися священики, бо Левити були простосердіші на освя́чення, аніж священики.

35 І також було багато па́лень серед мирних жертов і серед жертов литих до цілопа́лення. І так була відновлена служба Господнього дому.

36 І радів Єзекі́я та ввесь народ тим, що́ Бог приготовив для народу, бо та річ сталася несподі́вано!

2-я книга Паралипоменон

Глава 29

1 Езекия был двадцати пяти лет, когда начал царствовать, и царствовал в Иерусалиме двадцать девять лет. Имя матери его Авия, дочь Захарии.

2 Он поступал пред очами Господа точно так, как поступал отец его Давид.

3 В первый год царствования своего, в первый месяц, он отворил двери дома Господа, и починил их.

4 И велел придти священникам и левитам, и собрал их на восточной площади.

5 И сказал им: послушайте меня, левиты, освятитесь ныне сами, освятите дом Господа, Бога отцев ваших, и вынесите нечистоту из святилища.

6 Ибо отцы наши поступали беззаконно и делали то, что есть зло пред очами Господа, Бога нашего; они оставили Его, и отвратили лица свои от жилища Господа, и обратились спиною.

7 И заперли двери притвора, и погасили лампады, и не совершали курения, и не возносили всесожжения во святилище Бога Израилева.

8 За то был гнев Господа на Иудею и на Иерусалим, и Он отдал их на позор, опустошение и посмеяние, как вы видите своими глазами.

9 И вот отцы наши пали от меча, и сыновья наши, и дочери наши и жены наши за это в плену.

10 Теперь у меня лежит на сердце утвердить завет с Господом, Богом Израилевым, чтоб отвратился от нас пламень гнева Его.

11 Дети мои! не грешите ныне; поелику вас избрал Господь предстоять лицу Его для служения Ему, и для того, чтоб вы Ему служили и возжигали курения.

12 И встали левиты: Михаф, сын Амасая, и Иоиль, сын Азарии, из сыновей Каафовых; и из сыновей Мерариных Кис, сын Авдия, и Азария, сын Иогаллелела; и из племени Герсонова Иоах, сын Зиммы, и Еден, сын Иоаха.

13 И из сыновей Елицафановых: Шимрий и Иоиил; и из сыновей Асафовых: Захария и Матфания.

14 И из сыновей Емановых: Иехиил и Шимей; и из сыновей Идифумовых: Шемаия и Узиил.

15 Они собрали братьев своих, и освятились: и пошли по приказанию царскому, по словам Господа, очищать дом Господа.

16 И вошли священники внутрь дома Господа для очищения, и все нечистое, что нашли в храме Господа, вынесли на двор дома Господа, а левиты это подобрали, чтоб вынести вон к потоку Кедрону.

17 Они начали освящать в первый день первого месяца, и в осьмый день месяца вошли в притвор Господа, и освящали дом Господа восемь дней, и кончили в шестнадцатый день первого месяца.

18 И пришли в дом к царю Езекии, и сказали: мы очистили весь дом Господа и жертвенник всесожжения и все сосуды его, и стол для хлебов предложения и все сосуды его.

19 И все сосуды, которые по беззаконию своему забросил царь Ахаз во время своего царствования, мы приготовили и освятили, и вот они пред жертвенником Господа.

20 И встал царь Езекия рано утром, и собрал начальников города, и пошел в дом Господа.

21 И привели семь тельцов, и семь овнов, и семь агнцев, и семь козлов из стада коз на жертву за грех, за царство, за святилище и за Иудею; и приказал он сынам Аароновым, священникам, вознести всесожжение на жертвенник Господа.

22 И закололи тельцов, и взяли священники кровь, и окропили жертвенник, и закололи овнов, и окропили кровью жертвенник, и закололи агнцев, и окропили кровью жертвенник.

23 И привели козлов за грех пред лицо царя и собрания, и они возложили на них руки свои.

24 И закололи их священники, и очистили кровью их жертвенник для заглаждения грехов всего Израиля; потому что царь приказал принести всесожжение и жертву за грех всех Израильтян.

25 И поставил он в доме Господа левитов с кимвалами, псалтирями и гуслями, по установлению Давида, и Гада, прозорливца царского, и Нафана пророка; поелику установление сие сделано Господом чрез пророков Его.

26 И стали левиты с орудиями Давидовыми, и священники с трубами.

27 И приказал Езекия возложить всесожжение на жертвенник. И в то самое время, как началось всесожжение, началось пение Господу при звуке труб и орудий Давида, царя Израильского.

28 И все собрание поклонилось, и гремело пение, и трубили трубы все до самого окончания всесожжения.

29 По окончании всесожжения, царь и все, находившиеся при нем, пали на колена и поклонились.

30 И сказал царь Езекия и князья левитам, чтоб они славили Господа словами Давида и Асафа прозорливца; и они славили с радостью, и падали и поклонялись.

31 И продолжал Езекия, и сказал: теперь вы имеете в руках своих пожертвования Господу, подходите и ведите жертвы и благодарственные приношения в дом Господа; и повели все собравшиеся жертвы и благодарственные приношения и всяк, кто расположен был сердцем, всесожжения.

32 Число всесожжений, которые привели собравшиеся, было семьдесят волов, сто овнов, двести агнцев: все сие во всесожжение Господу.

33 Других священных жертв было: шесть сот крупного скота и три тысячи из мелкого скота.

34 Поелику же священников было мало, и они не могли сдирать кож со всех всесожжений, то помогали им братья их, левиты, до окончания дела и доколе освящались прочие священники; ибо левиты были более тщательны в освящении себя, нежели священники.

35 Притом всесожжений было множество с туками благодарственных жертв и с возлияниями при всесожжении. Так установлено служение в доме Господа.

36 И радовался Езекия и весь народ, что Бог так настроил людей; потому что вдруг сделалось дело.

2-а хронiки

Розділ 29

2-я книга Паралипоменон

Глава 29

1 Єзекі́я зацарював у віці двадцяти́ й п'яти́ літ, а двадцять і дев'ять літ царював він в Єрусалимі. А ім'я́ його матері — Авійя, дочка́ Захарії.

1 Езекия был двадцати пяти лет, когда начал царствовать, и царствовал в Иерусалиме двадцать девять лет. Имя матери его Авия, дочь Захарии.

2 І робив він угодне в Господніх оча́х, як усе, що робив був його ба́тько Давид.

2 Он поступал пред очами Господа точно так, как поступал отец его Давид.

3 Він першого року свого царюва́ння, місяця першого відчини́в двері Господнього дому, і попра́вив їх.

3 В первый год царствования своего, в первый месяц, он отворил двери дома Господа, и починил их.

4 І привів він священиків та Левитів, і зібрав їх на схі́дню пло́щу,

4 И велел придти священникам и левитам, и собрал их на восточной площади.

5 та й сказав їм: „Послухайте мене, Левити! Освяті́ться тепер, і освятіть дім Господа, Бога ваших батьків, і ви́несіть нечисть із святині.

5 И сказал им: послушайте меня, левиты, освятитесь ныне сами, освятите дом Господа, Бога отцев ваших, и вынесите нечистоту из святилища.

6 Бо наші батьки сироневі́рилися, і робили лихе́ в оча́х Господа, Бога нашого, і залишили Його, і відвернули своє обличчя від Господньої скинії, й обернулися спи́ною до неї.

6 Ибо отцы наши поступали беззаконно и делали то, что есть зло пред очами Господа, Бога нашего; они оставили Его, и отвратили лица свои от жилища Господа, и обратились спиною.

7 Також замкну́ли вони двері притво́ру, і погасили лямпа́дки, а кадила не кадили, і цілопа́лення не прино́сили в святині для Ізраїлевого Бога.

7 И заперли двери притвора, и погасили лампады, и не совершали курения, и не возносили всесожжения во святилище Бога Израилева.

8 І був Господній гнів на Юду та на Єрусалим, і Він дав їх на га́ньбу, і на спусто́шення, і на посміхо́вище, як ви бачите своїми очи́ма.

8 За то был гнев Господа на Иудею и на Иерусалим, и Он отдал их на позор, опустошение и посмеяние, как вы видите своими глазами.

9 І ось попа́дали наші батьки від меча, а наші сини, і наші до́чки, і жінки наші в неволі за це!

9 И вот отцы наши пали от меча, и сыновья наши, и дочери наши и жены наши за это в плену.

10 Тепер на моєму серці лежить скла́сти заповіта з Господом, Ізра́їлевим Богом, — і нехай Він відве́рне від нас жар гніву Свого.

10 Теперь у меня лежит на сердце утвердить завет с Господом, Богом Израилевым, чтоб отвратился от нас пламень гнева Его.

11 Сини мої, не будьте недбалі тепер, бо вас Господь вибрав ставати перед лицем Його на службу Йому, та щоб служити Йому й кадити Йому!“

11 Дети мои! не грешите ныне; поелику вас избрал Господь предстоять лицу Его для служения Ему, и для того, чтоб вы Ему служили и возжигали курения.

12 І встали Левити: Махат, син Амасаїв, і Йоїл, син Азарії, від синів Кегатових; а від синів Мерарієвих: Кіш, син Авдіїв, і Азарія, син Єгаллел'їлів; а від Ґершонівців: Йоах, син Зіммин, і Еден, син Йоахів;

12 И встали левиты: Михаф, сын Амасая, и Иоиль, сын Азарии, из сыновей Каафовых; и из сыновей Мерариных Кис, сын Авдия, и Азария, сын Иогаллелела; и из племени Герсонова Иоах, сын Зиммы, и Еден, сын Иоаха.

13 а від синів Еліцафанових: Шімрі, і Єіїл; а від синів Асафових: Захарій та Маттанія.

13 И из сыновей Елицафановых: Шимрий и Иоиил; и из сыновей Асафовых: Захария и Матфания.

14 А від Геманових синів: Єхіїл, і Шім'ї; а від синів Єдутунових: Шемая та Уззіїл.

14 И из сыновей Емановых: Иехиил и Шимей; и из сыновей Идифумовых: Шемаия и Узиил.

15 І зібрали вони братів своїх, і освятилися, і пішли за нака́зом царськи́м у справах Господніх, щоб очистити Господній дім.

15 Они собрали братьев своих, и освятились: и пошли по приказанию царскому, по словам Господа, очищать дом Господа.

16 І повхо́дили священики до сере́дини Господнього дому на очи́щення. І повино́сили вони всю нечистість, яку знайшли в Господньому храмі, до подвір'я Господнього дому, а Левити взяли́ це, щоб винести назо́вні до долини Кедро́н.

16 И вошли священники внутрь дома Господа для очищения, и все нечистое, что нашли в храме Господа, вынесли на двор дома Господа, а левиты это подобрали, чтоб вынести вон к потоку Кедрону.

17 І зачали́ вони першого дня першого місяця освящати, а восьмого дня того місяця ввійшли до Господнього притво́ру. І освятили вони Господній дім за вісім день, а шістнадцятого дня першого місяця закінчи́ли.

17 Они начали освящать в первый день первого месяца, и в осьмый день месяца вошли в притвор Господа, и освящали дом Господа восемь дней, и кончили в шестнадцатый день первого месяца.

18 І ввійшли вони в сере́дину дому до царя Єзекії та й сказали: „Очистили ми ввесь Господній дім, і же́ртівника цілопа́лення, та всі його речі, і стіл укладання хлібі́в та всі його речі.

18 И пришли в дом к царю Езекии, и сказали: мы очистили весь дом Господа и жертвенник всесожжения и все сосуды его, и стол для хлебов предложения и все сосуды его.

19 А всі ті речі, які цар Ахаз занеха́в був за свого царюва́ння, коли спроневі́рився, ми приготовили та освятили, і ось вони перед Господнім же́ртівником“.

19 И все сосуды, которые по беззаконию своему забросил царь Ахаз во время своего царствования, мы приготовили и освятили, и вот они пред жертвенником Господа.

20 І встав рано цар Єзекія, і зібрав зверхників міста та й увійшов до Господнього дому.

20 И встал царь Езекия рано утром, и собрал начальников города, и пошел в дом Господа.

21 І привели́ вони сім биків, і сім барані́в, і сім ове́чок, і сім козлів на жертву за гріх: за царство, і за святиню, і за Юду, а він звелів Ааро́новим синам, священикам, прине́сти це в жертву на Господньому же́ртівнику.

21 И привели семь тельцов, и семь овнов, и семь агнцев, и семь козлов из стада коз на жертву за грех, за царство, за святилище и за Иудею; и приказал он сынам Аароновым, священникам, вознести всесожжение на жертвенник Господа.

22 І порізали ту велику худобу, а священики прийняли́ кров і покропи́ли на жертівника; і порізали баранів, і покропили ту кров на жертівника; і порізали ове́чок, і покропили ту кров на жертівника.

22 И закололи тельцов, и взяли священники кровь, и окропили жертвенник, и закололи овнов, и окропили кровью жертвенник, и закололи агнцев, и окропили кровью жертвенник.

23 І привели́ козлів жертви за гріх перед царя та збори, і вони поклали свої руки на них.

23 И привели козлов за грех пред лицо царя и собрания, и они возложили на них руки свои.

24 І зарізали їх священики, а їхньою кров'ю очи́стили жертівника, щоб очистити всього Ізраїля, бо за всього Ізраїля звелів цар принести це цілопа́лення та цю жертву за гріх.

24 И закололи их священники, и очистили кровью их жертвенник для заглаждения грехов всего Израиля; потому что царь приказал принести всесожжение и жертву за грех всех Израильтян.

25 І поставив він Левитів Господнього дому з цимба́лами, з а́рфами та з ци́трами, за нака́зом Давида та Ґада, царе́вого прозорли́вця, та пророка Ната́на, бо в руці Господа наказ, що йде через пророків Його.

25 И поставил он в доме Господа левитов с кимвалами, псалтирями и гуслями, по установлению Давида, и Гада, прозорливца царского, и Нафана пророка; поелику установление сие сделано Господом чрез пророков Его.

26 І постава́ли Левити з Давидовим знаря́ддям, а священики — із су́рмами.

26 И стали левиты с орудиями Давидовыми, и священники с трубами.

27 І сказав Єзекі́я принести цілопа́лення на жертівника. А коли розпочали́ цілопа́лення, зачався спів Господе́ві та звуки су́рем і музи́чного знаря́ддя Давида, Ізраїлевого царя.

27 И приказал Езекия возложить всесожжение на жертвенник. И в то самое время, как началось всесожжение, началось пение Господу при звуке труб и орудий Давида, царя Израильского.

28 І ввесь збір вклонився, і співаки́ співали, а су́рми сурми́ли, — це все аж до кінця цілопа́лення!

28 И все собрание поклонилось, и гремело пение, и трубили трубы все до самого окончания всесожжения.

29 А як скінчи́ли прино́сити жертву, попа́дали навко́лішки цар та всі, що були з ним, і вклони́лися.

29 По окончании всесожжения, царь и все, находившиеся при нем, пали на колена и поклонились.

30 І сказав цар Єзекія та зверхники до Левитів, щоб вони хвалили Господа словами Давида та прозорли́вця Асафа, — і вони хвалили з великою радістю, і схилялися, і вклоня́лися до землі.

30 И сказал царь Езекия и князья левитам, чтоб они славили Господа словами Давида и Асафа прозорливца; и они славили с радостью, и падали и поклонялись.

31 І відпові́в Єзекі́я й сказав: „Тепер ви освя́чені для Господа. Підійдіть, і приведі́ть жертви та при́носи вдячні для Господнього дому“. І привів збір жертви та при́носи вдячні, і кожен, хто мав жертве́нне серце, — прино́сив цілопа́лення.

31 И продолжал Езекия, и сказал: теперь вы имеете в руках своих пожертвования Господу, подходите и ведите жертвы и благодарственные приношения в дом Господа; и повели все собравшиеся жертвы и благодарственные приношения и всяк, кто расположен был сердцем, всесожжения.

32 І було число цілопа́лення, що спрова́див збір: худоби великої — сімдеся́т, барані́в — сотня, ове́чок — двісті, для цілопа́лення Господе́ві все це.

32 Число всесожжений, которые привели собравшиеся, было семьдесят волов, сто овнов, двести агнцев: все сие во всесожжение Господу.

33 А для святости: худоби великої — шість сотень, а худоби дрібно́ї — три тисячі.

33 Других священных жертв было: шесть сот крупного скота и три тысячи из мелкого скота.

34 Тільки священиків було мало, і не могли́ вони обдира́ти шкур зо всіх цілопа́лень; і допомага́ли їм їхні брати Левити аж до скі́нчення праці, і поки освятилися священики, бо Левити були простосердіші на освя́чення, аніж священики.

34 Поелику же священников было мало, и они не могли сдирать кож со всех всесожжений, то помогали им братья их, левиты, до окончания дела и доколе освящались прочие священники; ибо левиты были более тщательны в освящении себя, нежели священники.

35 І також було багато па́лень серед мирних жертов і серед жертов литих до цілопа́лення. І так була відновлена служба Господнього дому.

35 Притом всесожжений было множество с туками благодарственных жертв и с возлияниями при всесожжении. Так установлено служение в доме Господа.

36 І радів Єзекі́я та ввесь народ тим, що́ Бог приготовив для народу, бо та річ сталася несподі́вано!

36 И радовался Езекия и весь народ, что Бог так настроил людей; потому что вдруг сделалось дело.